Useful information
Learning goals
Впродовж цього розділу ви
-
сформуєте нові погляди відносно ідентичності та культури
-
побачите людей навколо вас під новим кутом
-
усвідомите, як ваше сприйняття впливає на ваші дії
Діалогічна міжкультурна компетентність: що це і навіщо вона потрібна?
Хто я і хто ви?
Починаючи з таких питань, можна дізнатись набагато більше, ніж можна уявити. Не пожалкуйте час на цей розділ, який відкриє вам нові перспективи питань, які є надзвичайно актуальними для розширення можливостей педагогічної роботи.
Кожен візьміть по два гарних аркуша паперу.
Це може бути білий або кольоровий папір, як вам до вподоби.
На одному з них напишіть: «Хто я?»
Дайте відповідь на це питання про себе. Запишіть лише ключові слова. 5 хвилин.
Можна обрати будь-який спосіб, який буде до вподоби. Немає правильної чи неправильної відповіді.
І не варто думати, що треба написати максимально все, щоб навіть не вмістилось на одному аркуші паперу!
5 хвилин пройшло?
Поки нічого не коментуйте у парі. Візьміть другий аркуш і запишіть: «Ким я був/була?»
Залежно від віку виберіть 3 досить віддалені роки, до прикладу: 2010, 1990, 1970 роки або 2015, 2005, 1995 роки
Подумайте для себе роки і запишіть їх.
Готово?
А тепер вирушайте у подорож у часі і згадайте, ким ви були у ті роки. Ким ви були, наприклад, у 2010 році? Для кожного з трьох написаних років візуалізуйте себе та спробуйте згадати такі речі, як – що ви носили? Якими словами ви користувались? Що подобалось? Яку музику ви слухали? Що для вас було нормальним?..
Запишіть ключові слова поруч із кожним роком.
7 хвилин.
Закінчивши, поділіться тим, що ви написали на першій та другій картках, обговоріть разом написане: Що у вашій відповіді говорить про ідентичність? Що її характеризує?
Запишіть відповіді учасників пари на одному аркуші паперу.
Ідентичність – багатогранна і динамічна.
Ідентичність – багатогранна, оскільки ми не просто щось одне: ми не просто одна стать, одна професія, одна роль, одна віра, батько/дитина, хороший друг, (не)терпляча людина, людина зі специфічними фізичними рисами... ми все це водночас.
Ідентичність – динамічна, оскільки постійно змінюється, навіть якщо ми не помічаємо цього з дня на день, радше з року в рік чи навіть з десятиліття на десятиліття.
Як це відбувається? Подумайте про себе. Як ви стали тим, ким ви є сьогодні?
Розкажіть у парі і запишіть свої ключові думки. Коли закінчите це завдання, продовжуйте цей розділ…
Ідентичність – діалогічна, оскільки ми розвиваємо її в контакті з оточенням. Як казав Бубер: Я – такий, який я є, але не просто у тому сенсі, що я відрізняюсь від тебе, я – такий, який я є через тебе, тобто я – це «я-ти». Насправді, ми – такі, якими ми є не тільки тому, що народилися унікальними, але й через всі контакти із зовнішнім словом, зокрема, з людьми. Є речі, які змінили нас більше, ніж інші (згадаймо пандемію), є люди, які мали сильніший вплив на нас, ніж інші (наприклад батьки, вчителі тощо).
Ким би ви були, якби була інша родина, якби ви ходили до іншої школи, мали іншого вчителя, виросли в іншому місті? Це питання – риторичне. Подумайте у парі: що це все означає для нас – вчителів/педагогів?
Запишіть свої думки.
«Культура» – це термін, яким можна описати те, що впливає на
-
моє сприйняття оточуючого світу, як я його розшифровую,
-
як я ставлюся до нього, як я кодую свої повідомлення.
Культура впливає на нас на когнітивному рівні (що ми знаємо), на поведінковому рівні (як ми робимо) і на емоційному рівні (що ми відчуваємо).
А тепер подивіться на ваші нотатки про себе.
Хто, коли, як ви навчилися тому, що знаєте, тому, як потрібно діяти, щоб досягти своїх цілей у різних умовах і ситуаціях, а також способу інтерпретації та оцінки того, що відбувається?
Намалюйте себе і напишіть навколо себе принаймні 7 ситуацій, у яких відбувалось поглинання культурних знань, які спадають вам на думку (це може бути група друзів, родина, музична школа, спортивні заняття тощо).
Після цього намалюйте одного з молоді, з якою ви працюєте, виберіть того, кого ви зазвичай сприймаєте через призму однієї категорії (наприклад національність): Які контексти, тобто культури, впливають на їх існування та розвиток?
Покажіть ваше «творіння» у парі та обговоріть можливі негативні наслідки неправильного уявлення про культурну ідентичність. Тобто: Як це впливає на мене, а, отже, і на дитину, коли я ігнорую її плюралістичну та динамічну ідентичність і сприймаю їх лише через одну з їхніх численних характеристик і культур?
Стать, міграційне походження, обмежені можливості, соціально-економічний статус, релігія – це приклади категорій, які часто впливають на наше сприйняття інших людей.
Це впливає на те, як ми ставимося до людини, що може навіть перетворитися на самореалізоване пророцтво.
У взаємодії зі студентами, що пройшли свого часу міграцію, упередження часто виникають на трьох рівнях:
-
когнітивний: наприклад, очікування компетенцій, яких вони можуть не мати (ситуація: людина точно знає іспанську мову, адже її мати з Куби); заперечування епістемічного авторитету (народження в іншій країні передбачає точну відсутність знань поточного міста)
-
поведінковий: наприклад, недооцінка їхнього володіння мовою; недооцінка інших здібностей; патерналізм (говорячи за них)
-
афективний: наприклад, заперечення їхньої приналежності (говорити про нас і про вас; говорити про людину як про іноземця); криза ідентичності: природна плюралістична ідентичність стає проблемою у зовнішньому світі; досвід дискримінації.
Подумайте про ситуації, у яких упередження вплинули на вашу поведінку або поведінку інших людей, яку ви мали змогу спостерігати.
Виберіть від 1 до 3 конкретних прикладів, запишіть їх і завантажте, якщо бажаєте поділитись ситуаціями, які навчать педагогів замислитись над поведінкою, яку вони самі можуть демонструвати, навіть не помічаючи цього.
Хочете допомогти своїй навчальній групі побачити, як усі вони мають подібності та відмінності, виходячи за рамки звичайних категорій, через які вони можуть сприймати один одного, наприклад, через стать, національність, релігію тощо?
Підготуйте кілька запитань, наприклад «Тобі подобається грати у майнкрафт?», «У тебе є молодші брати і сестри?», «Ти народився навесні чи влітку?», «Любиш макарони?» або будь-яке інше і попросіть їх зайняте певне місце у кімнаті. Можна зробити лінію на підлозі за допомогою стрічки, щоб розділити відповіді «так» та «ні», або можна використовувати шкалу з полюсами «+» та «-», яку діти будуть показувати.
Коли учасники групи мають однакову відповідь, можна дозволити обмінюватись, при цьому необхідно координувати обмін у всій групі. Пам’ятайте, що наприкінці необхідно провести обговорення. Що спостерігала ваша група?
Ядром міжкультурного діалогу є розбір ідентичності. Це означає розуміння, що кожна людина – це не категорія, а особистість, яка діє залежно від своєї унікальності, численних культурних приналежностей, свого досвіду, а також від конкретної ситуації, в якій вона перебуває!
Зустрівшись наступного разу зі своїми учнями, ви, безсумнівно, станете краще усвідомлювати, як власне ви їх сприймаєте та як поводитеся з людьми, які мають відмінності від вас самих. З часом ця усвідомленість може зменшуватись.
Чого не варто було б забувати? Які повідомлення хочеться надіслати собі?
Запишіть його. Покладіть написане повідомлення у конверт. Закрийте конверт і віддайте у парі.
Вирішіть разом, коли хочете прочитати листи один одного.